Вугловий, -а, -е. Угольный.
За́ку́ска, -ки, ж. Закуска. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ум. за́кусочка.
Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Овес, -вівса, м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Дає коню сіна й вівса. Не хоче, як кобила вівса. шити на овес. Шить крупными стежками. Ум. овесе́ць, овесок.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Ряжка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа.
Скруток, -тку, м. Свернутый пучекъ табачныхъ листьевъ.
Ткнути, ткну, ткнеш, гл.
1) Сдѣлать уколъ чѣмъ нибудь острымъ.
2) Тронуть. Вже свяченого не ткне удруге.
Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл.
1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники.
2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш.
