Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відклад

Відклад, -ду, м. Откладываніе, проволочка. Одклад не йде в лад. Ном. № 11006.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКЛАД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКЛАД"
Агу́ш! меж. См. союзъ А, 6. Агуш на банта, агуш на сідало — крикъ на проходящихъ публичныхъ женщинъ. Камен. у. Ном. №8839.
Біґос, -су, м. Кушанье: жареная капуста съ колбасой, саломъ. Шейк.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.
Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить. (Гуцульск.).
Позарошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Замочиться росой (о многихъ). Позарошувалися наші хлопці, аж тече з їх. Харьк.
Понапинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и напнути, но во множествѣ. В хаті у їх світиться ще; глянув я в вікно, та нічого не бачу, бо вікна понапинані. Борзна.
Посидільниця, -ці, ж. Лѣнтяйка, сидящая безъ дѣла. Чого сидиш, посидільнице? Чому не стаєш до діла, неробітнице? Св. Л. 256.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу. Чуб. V. 219. 2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа. Н. Вол. у. 3) до кого. Давать, дать себя узнать. Мир. Пов. II. 49. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся. Чуб. V. 85.
Пропасти Cм. пропадати.
Словник, -ка, м. Словарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКЛАД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.