Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відклад

Відклад, -ду, м. Откладываніе, проволочка. Одклад не йде в лад. Ном. № 11006.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКЛАД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКЛАД"
Блаватний, -а, -е. Шелковый.
Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чуб. V. 1006. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. МВ. ІІ. 9. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Ном. № 6576. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Ном. № 13722. Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Мет. 161. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. Чуб. V. 983. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. Грин. І. 15. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. Ном. стр. 376. Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу. Чуб. III. 190.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480.
Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Перепуст, -ту, м. 1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба. 2) = переріз.
Підтоплювати, -люю, -єш, сов. в. підтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила. Чуб. V. 367. 2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи. Мир. Пов. II. 99.
Просящий, -а, -е. Просящій, живущій подаяніемъ. Уроди, Боже, на трудящого.... на просящого, на крадящого і на всякую долю. Грин. І. 16.
Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Ужів, -же́ва, -ве = вужів.
Шурлай, -лая, м. Родъ игры.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКЛАД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.