Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Жовда́к и пр. = жовнір и пр.
Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Ненаситний, -а, -е. Ненасытный, алчный.
Полошкати, -каю, -єш, гл. Вспугивать.
Прорісь, -сі, ж. = проріст. Прорісь пішла.
Скоропадний, -а, -е. Быстрый, скоро бѣгающій. Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете?
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка.
Царя, -ряти, с. = цареня.
