За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. 2) Cм. коса.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги.
Личкови́й, -а́, -е́ 1) О матеріяхъ: имѣющій лицо съ двухъ сторонъ. 2) О людяхъ: двуличный.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери.
Пиняти, -ня́ю, -єш, гл. Медлить, замедлять.
Правно нар. Законно.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. — гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою.
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору.
Унишкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Собаки вже геть внишкли. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Болів живіт, а як надавсь того зілля, так і внишк. Розмова знов унишкла.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать.
