Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає.
Людні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Начинать походить на человѣка, дѣлаться болѣе похожимъ на человѣка въ физическомъ или нравственномъ смыслѣ. 2) Наполняться, заселяться людьми.
Ми́лість, -лости, ж. Пріятность.
Невважливо нар. Невважно. Кивала головою .... невважливо, як ті, що дуже куди потішаються.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий.
2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Обмальовувати, -вую, -єш, сов. в. обмалювати, -люю, -єш, гл. Окрашивать, окрасить, расписывать, расписать красками. Труну збудувати ще й обмалювати.
2) Обрисовывать, обрисовать.
Поход, -ду, м.
1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде.
2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти.
Ріпа, -пи, ж. 1) Рѣпа. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. 2) Картофель. Ум. ріпка.
Рубатє, -тя, с. соб. Бѣлье; лохмотья.
Уцінувати, -ную, -єш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать.
