Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло.
За́чіси, -сів, м. мн. Прическа.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь.
Піспа, -пи, ж. 1) Мучной отваръ съ мѣломъ для побѣлки стѣнъ. 2) Мучной отваръ для квашенья яблокъ. Добрі у вас яблука, мабуть у піспі мочені?
Полежаха, -хи, ж. Лѣнтяйка, лежебока. Я не яка небудь полежаха.
Посходити, -димо, -дите, гл.
1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори.
3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав.
4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Посходили із світу й патріоти.
2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень.
Приплітка, -ки, ж. Доплетенное.
Хвойовий, -а, -е. Сосновый. Хвойовий ліс.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ.
