Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі.
Зві́дниця, -ці, ж. Обманщица.
Обплутувати, -тую, -єш, сов. в. обплутати, -таю, -єш, гл. Опутывать, опутать.
Поворозка, -ки, ж. 1) Шнурокъ, бичевка. В кунтуші з срібними китицями і поворозками. 2) Ленточка для завязыванія очіпка. Также тесьма для завязыванія передника, юбки. Ум. поворозочка.
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме.
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Розлупатися, -паюся, -єшся, гл. Продрать глаза (послѣ сна). Поки встане та начухається та розлупається та роздивиться, а робота стоїть.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу.