Вивалювати, -люю, -єш, сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо.
2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. Cм. виваляти.
3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. — очі. Вытаращить, выкатить глаза. Вивалив очі як баран.
Двійча́тий, -а, -е = Двійчастий.
Зірки́й, -а́, -е́. Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Оченята продирать дитині, щоб було зірке.
На́бівка, -ки, ж. Верхняя половина ля́ди (Cм.) въ Стрыйск. у.
На́мір, -ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. без на́міру. Ненамѣренно.
Ораз нар. = враз.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Приключитися, -чи́ться, гл. употребл. только въ 3-мъ лицѣ. Приключиться. Приключилося їм горе.
Припрохувати, -хую, -єш, сов. в. припроха́ти, -хаю, -єш, гл. = припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!... припрохував їх Сухобрус.
Укривати, -ваю, -єш, сов. в. укрити, укрию, -єш, гл.
1) Укрывать, укрыть, покрывать, покрыть. Ой візьми ж мій жупан синій да вкрий мене. Вкривав собі хату. Буду тою хустиною сідельце вкривати. Дніпр укрили байдаки. Солов'ї, зозулі, райські птиці — та так і вкрили яблуньку.
2) Защищать, защитить. Укрий, Покрово, від духа злого і чоловіка такого.
3) Покрывать, покрыть (что либо бывшее). А на мене молодую поговір, неслава. Прибудь, прибудь, мій миленький, покрий неславоньку! А мій милий прибуває, неславу вкриває.
