Вітровина, -ни, ж. Раковина на деревѣ (болѣзнь коры древесной). Бачите, які у осокора вітровини скрізь та япини; де вітровина, там у середині сухий та пухкий.
Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. 11) = голова святоянська.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Літа́вець, -вця, м. Метеоръ, который народъ считаетъ за нечистаго духа, летающаго въ видѣ огненнаго змѣя.
Розвихатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Раскачаться.
2) О вѣтрѣ: усилиться. Завірюсі аби рушити, а то розсихається.
Росполіскувати, -кую, -єш, сов. в. росполоска́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Полоскать, пополоскать? Я й рада таким прачкам: аби росполіскувати сорочину.
2) Размывать, размыть. Вода росполіскує береги.
Сватів, -това, -ве, м. Принадлежащій свату въ 1-мъ или 2-мъ значеніи.
Совп, -па, м. = подошов.
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Cм. хверт.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали.
