Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні.
Процокотіти, -кочу, -тиш, гл. = процокотати.
Сміло нар. Смѣло.
Ташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Располагаться, раскладываться. І зараз стали роскладатись, копати, строїть, ташуватись.
