Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй.
Засо́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Засоваться, задвигаться. Стара засовалася на місті, мов її що вкусило.
Захвирсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Задосадовать, запечалиться. Іуда Христа жидам продав, і о том вельми захвирсував.
З'ясирити, -рю, -риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну.
Плоднистий, -а, -е. = плодливий.
Привіятися, -віюся, -єшся, гл. Прибыть, притащиться, явиться (неуважительно къ прибывшему). Забув же він сови позвать; а совонька не гнівалась, сама вона привіялась.
Примусія, -сії, ж. 1) Принадлежности. Ткача не приймають у пекло, бо в його такого багато примусії, що як почне вноситься в пекло, — ніяк не забере за один раз. 2) Возня, хлопоты. З дишлем такого багато примусії: треба добірати рівні коні, щоб рівно тягли. Така була мені примусія з оцим чоловіком: не розшолопає, шо йому кажеш, та й годі.
Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл.
1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати.
2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай.
3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні?
Шморг меж.
1) Дергъ.
2) Выражаетъ быстрое проникновеніе куда. Округ ярмарок, в середині шарварок, та в дірку шморг. За ним погнались, а він добіг до Луки та шморг у його хату. Воли це Третяк шморг із сіней.
