Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відзволяти

Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Рудч. Ск. І. 138. Отто одзволив (од чортів) він сина. Драг. 51. Ти одзволив нас од смерти. Рудч. Ск. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗВОЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗВОЛЯТИ"
Вицабати, -баю, -єш, гл. Выбрать, выклюнуть. Вицабала його (зерно) птиця. Староб. у.
Капурис, -са, м. Конецъ. Говорится о евреяхъ, когда они умираютъ. От Мошкові й капурис. Новц.
Кулача, -чати, с. Кулачекъ. Ба-ба ... вимовляла невеличка дівчинка Оленка, простягаючи до Пріськи кулачата. Мир. Пов. І. 140.
Лакуза, -зи, м. = лакиза. Оцей мій муж... а цей — показує на того лакея — цей пройдисвіт, лакуза. Рудч. Ск. І. 128. Ум. лакузка.
Навча́ння, -ня, с. 1) Обученіе, преподаваніе. В самому методі навчання не видно... навіть і помислу про те, щоб знаннє в голові... організувалось у думаннє. К. Кр. 34. 2) Науськиваніе, подзадориваніе.
Назаумі́ру нар. = назавміру. МВ. ІІ. 80.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Пообцвяховувати, -вую, -єш, гл. Обить гвоздями (во множествѣ).
Посліпитися, -пимося, -теся, гл. Ослѣпнуть. На очах більма поробились, коли б до віку посліпились. Котл. Ен.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Вх. Уг. 274. Ум. чеперушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЗВОЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.