Видовбати Cм. видовбувати.
Дороги́й, -а, -е. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. з дорого́ю душе́ю. Очень охотно, отъ всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який.... враг просить його силувата? вона з дорогою душею пійде! Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. Ум. дороге́нький, дороге́сенький. Моя порадниця дорогесенька.
Зорити, -рю́, -ри́ш, гл. Слѣдить глазами за кѣмъ, смотрѣть пристально. Так і біга за їм, так і зорить. Зорить праведного грішний, щоб зігнати його з світу. Чого зориш на нас очима дико?
Ма́монька и мамочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Ма́рфа, -фи, ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ.
Обрання, -ня, с. Избраніе.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Пташка, -ки, ж.
1) Птичка. Прилетіла пташка, біля його впала. В полі пташки літають, веселенько співають. Употребл. какъ ласкательное имя. Зроби, моя пташко! Ой мамко, пташко!
2) — божа. Пчела. Ум. пташенька, пташечка.
Учетверте нар. Въ четвертый разъ. А налий ще! — сказав Загнибіда уже вчетверте.
