Брикайло, -ла, м. Имѣющій привычку лягаться.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Инако нар. = инак. Не можна инако.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе.
Лиховщи́на, -ни, ж. Тяжелое, бѣдственное время.
Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
Проздріти, -рю, -риш, гл. = провидіти. Хто був темний ....проздрів.
Усюсько нар. = усюсінько. Покрова усюсько похова.
