Говільник, -ка, м. Говѣльщикъ.
Зірка́ч, -ча, м. Дикій макъ.
Машкара́, -ри́, ж. 1) Маска. А в нас є машкара. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. 2) Харя, рожа, уродина. Бо ти того любиш, що красний із тварі; почкай, може достанеш страшную машкару.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Наздогі́н, наздогі́нці, нар. Въ догонку; въ погоню. Наздогін не націлуваться. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви наздогінці.
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє.
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
Поторгувати, -гую, -єш, гл. Поторговать; продать или купить на базарѣ. Поїхав він на базарь — от як би і у нас у Корсуні — поторгував він, що йому треба було.
Собакуватий, -а, -е. Придирчивый, злой. Собакуватий у нас урядник — страх.
Тарабан, -на, м. Барабань. Ум. тарабанець, тарабаник, тарабанчик.
