Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відзолювати

Відзолювати, -люю, -єш, сов. в. відзолити, -лю, -лиш, гл. 1) Щелочить, выщелочить (бѣлье). 2) Бранить, выбранить. Так його, так!... одзоліть його! Мир. Пов. II. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗОЛЮВАТИ"
Вінчик, -ка, м. Ум. отъ вінець.
Комиш, -шу, м. Тростникъ. Жили по комишах і очеретах. ЗОЮР. I. 75.
Ле́гот, -ту, м. Зефиръ, легкій вѣтерокъ.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Зн. 37.
Нате Cм. на.
Обняти, -ся. Cм. обіймати, -ся.
Поквільно нар. 1) = покволом. 2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським. О. 1862. VI. 58.
Скрутний, -а, -е. Затруднительный, тяжелый, стѣснительный.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Удати, -ся. Cм. удавати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЗОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.