Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відзолювати

Відзолювати, -люю, -єш, сов. в. відзолити, -лю, -лиш, гл. 1) Щелочить, выщелочить (бѣлье). 2) Бранить, выбранить. Так його, так!... одзоліть його! Мир. Пов. II. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗОЛЮВАТИ"
Біб'яшок, -шка, м. 1) = бібка 1. 2) Древесная почка. Чигир. у.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Перехварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Перекрасить.
Піля пред. = біля. Піля дороженьки сяду. Гол. IV. 371.
Приладжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. приладитися, -джуся, -дишся, гл. = приладновуватися, приладнатися. Лекше ж таки одному чоловікові приладиться до цілої громади. О. 1862. IX. 125.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.
Сороколітній, -я, -є. Сорокалѣтній. О. 1861. І. Кон. 321.
Спожити Cм. споживати.
Цинамон, -ну, м. Корица. МУЕ. І. 109.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЗОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.