Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

славетник

Славетник, -ка, м. 1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся? К. МХ. 17. 2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. К. ПС. 61. Наші крамарі-славетники. К. ЦН. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВЕТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВЕТНИК"
Борінка, -ки, ж. Ум. отъ борона.
Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Коротесенький, -а, -е. 1) Самый короткій. А сама жінка маленька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. 2) Самый кратній.
Одряпати Cм. одряпувати.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Придавлювати, -люю, -єш, сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. Мороз як придавив — стало холодно. Чуб. І. 6.
Прочерть, -ти, ж. Прогалина, поляна. Вх. Зн. 57.
Рощ... = розч..
Утомляти, -ляю, -єш, сов. в. утомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Спочивають добрі люде, що кого втомило. Шевч. 77, Коні вороненькі ноги утомили. Шух. І. 199.
Хамулуватий, -а, -е. Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАВЕТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.