Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

славетник

Славетник, -ка, м. 1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся? К. МХ. 17. 2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. К. ПС. 61. Наші крамарі-славетники. К. ЦН. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВЕТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВЕТНИК"
До́кладка, -ки, ж. Острота насмѣшка. Стіпний на докладки. Ном. № 12899. Почну.... глузувати.... Вже на докладки я лихий. Кв.
Доса́донька, -ки, ж. Ум. отъ. доса́да.
Знаний, -а, -е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Єв. Л. І. 1. Знана на ввесь світ Баба Борець. Г. Барв. 426. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих. K. Іов. 75.
Квапити, -плю, -пиш, гл. 1) Торопить. Желех. 2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду. Гліб.
Лисови́нчик, -ка, м. Ум. отъ лисови́н.
Метля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Болтаться. Довга одежа на їй метлялась, як на паліччах. Левиц. Пов. 313. Аж намітка метляється. Левиц. І.
Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Фальшивосердий, -а, -е. Лицемѣрный. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАВЕТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.