Безвіддя, -дя, с. Безводіе, недостатокъ воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Припало на безвідді, на безхліб'ї пропадати.
Бурмотати, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння.
Видибати, -ба́ю, -єш, сов. в. видибати, -баю, -єш, гл. Выходить, выйти, всходить, взойти, съ трудомъ передвигая ноги. Я насилу видибала з хати. Чи ви ж видибаєте на гору?
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа.
Ковзь! меж. Скользь!
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох.
Об'якоритися, -рюся, -ришся, гл. Твердо стать, укорениться. упереться.
Пооб'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ). Пооб'їдалися, аж із за столу важко встати.
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки.
