Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скуза

Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЗА"
Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Плискач, -ча, м. 1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Приговорити Cм. приговорювати.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Стругнуть. 2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав. Котл. Ен. 3) Ударить. Як стругне його по пиці. Лохв. у. 4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув! Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.