Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скука

Скука, -ки, ж. Скука. Тобі од скуки тілько ловити мух. Ном. № 10871.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУКА"
Гнати, -жену, -неш, гл. 1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. Ном. № 10217. гоном гнати. Быстро гнать. Харьк. 2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Ном. Молодих рекрут женуть кудись через наше село. Г. Барв. 406. 3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько. МВ. І. 105. 4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали. Чуб. ІІІ. 335. 5) — горілку. КС. 1882. І. 225. 6) — гони. Cм. гони. — химороди. Cм. химороди.
Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
Конання, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. кона́нійко. МУЕ. III. 35.
Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана. К. ПС. 68.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. Н. Вол. у. 2) Чаща лѣсная. Поп. 226.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.