Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Въ различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. б) = Бабе́ць. в) Gobius. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. в) Salvia dumetorum. г) Salvia pratensis. д) Centaurea mollis. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa.
Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Ніна била з рота. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Завірюха б'є. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. 17) — шила. Родъ игры у парней. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть.
Буглав, -ва, м. Раст. Conium maculatum.
Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Діли́на, -ни, ж. Половица, доска въ полу или въ заборѣ.
Жи́вність, -ности, ж. Пища, продовольствіе, припасы. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати.
Настирливий и настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Настирна дитина.
Ріт, рота, м.
1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере.
2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Ум. рото́чок.
Совинча, -чати, с. = совиня. У тебе соколинча, а в мене совинча.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
