Безпосередність, -ности, ж. Непосредственность.
Квач, -ча, м. 1) Мазилка для смазки колесъ дегтемъ. (Продавався) дьоготь і в ширітвасах, і в мазницях, і самі квачі. п'я́ний як квач. Пьянъ какъ стелька. 2) О человѣкѣ переносно: безхарактерний, тряпка. Не буде з його (з пана) нічого... я одразу побачив, що квач. 3) Родъ дѣтской игры. Cм. квак. Ум. квачик.
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають.
Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Пасти II, -ду́, -де́ш, гл. 1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Відразу пав без душі. 2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. Прилетіла пава, в головочках пала. 3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам.
Помірниця, -ці, ж. Бочка, въ которую ссыпаютъ зерно мельнику.
Пострахати, -ха́ю, -єш, гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його.
Припорошити, -шу́, -шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати.
