Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні.
Гуся́, -ся́ти, с. = Гусеня.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Де любов, там сам Бог пробуває. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Ой Боже, Боже, що тая любов може! до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці.
Моле́бень, -бня, м. Молебень. Дав би на молебень, та й собі потребен.
Підстригання, -ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Свашчак, -ка, м. Въ свадебномъ обрядѣ: то-же, что и дружко?
Смик! II, межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав.
