Баюрище, -ща, Ув. отъ баюра.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. . Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Йому калина дорогу заступила. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Було б кому заступити дочку від силоміття. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку.
Недомисел, -слу, м. Недомысліе, непониманіе. З історією треба за все рахуватись .... Мусимо з нею рахуватись і за наші недомисли. Позад нас — тьма завзятого недомислу; перед нами — світ миролюбивої науки.
Перехрищувати, -щую, -єш, сов. в. перехристи́ти, -щу, -стиш, гл. = перехрещувати, перехрестити. Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру.
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Уже він помазався паном. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь.
Росянка, -ки, ж. Раст. Drosera rotundifolia L.
Стеління, -ня, с.
1) Стланіе.
2) Подстилка.
3) соб. Дерево для потолка.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням.
2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує.
3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
