Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скучний

Скучний, -а, -е. Скучный. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЧНИЙ"
Безтямний, -а, -е. 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.
Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Забатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Связать лошадей рядами.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку. АД. І. 301.
Могу́чість, -чости, ж. Могущество. Желех.
Осмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. ІІ. 23.
Полубок, -бка, м. = обичайка. Вх. Зн. 51.
Простити, -ся. Cм. прощати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.