Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скубтися

Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБТИСЯ"
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими). Шух. І. 306.
Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. гадюченятко.
Дріму́х, -ха, м. пт. Козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Пч. ІІ. 9. Cм. дрімлюх.
Завда́рім, нар. Задаромъ, за безцѣнокъ. Татарин, братіку, татарин, продав сестрицю завдарім, та взяв завдатку калину. Н. п.
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Зі́спити, -плю, -пиш, гл. = зуспіти. Я його зіспив під лісом. Камен. у.
Ілем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Марнотра́виця, -ці, ж. Мотовка, расточительница. Гол. III. 167.
Пересовувати, -вую, -єш, гл. = пересувати.
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУБТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.