Драглі́, -лі́в, м. мн. 1) Студенистое вещество. драгля́ми взяло́сь. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а не весну так драглями і взялась. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що ніби то хмара схожа на драглі. 2) Кушанье: студень. 3) Раст. Tremella mesentherica Rety.
Дужість, -жости, ж.
1) Сила, мощь.
2) Здоровье.
Іста, -ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Купимо (хліба)... й станемо продавати... Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо.
Нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Прійти во-время, поспѣть, попасть. Вчора пороша пала, а к білому світу старости на слід нагодилися. Прийшов дячок молоденький, прийшов, не барився; чумаченько із дороги на те й нагодився. 2) Случиться, встрѣтиться, попасться. Що,... наняли? — Ось іде за мною. Якась селючка нагодилась.
Посукатися, -каємося, -єтеся и сучимося, -читеся, гл. Ссучиться (во множествѣ). Прокидається, а ті мички й попрялись і посукались.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Семенастий, -а, -е. 1) Обильный сѣменами. 2) О цвѣтѣ: въ мелкихъ крапинкахъ, пестрый. Семинастий півник — як по сірому мов жовтуваті перинки.
Стидний, -а, -е. = стидкий. Стидна пісня.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки).
Чобіток, -тка, м.
1) Ум. отъ чобіт.
2) Цвѣтокъ на чорноклині.
