А́рчик, -ка, м. Сѣдло.
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Старі зарання повмірали.
Зозначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣтить, покрыть значками, мѣтками. Чи не обиськали б нам такої швачки молодому князю квітку пришить, бо у нас усе військо зозначене, а за ким п'єм да гуляєм (на весіллі), до тому й знака немає.
Мудь, -дя, м. 1) Неотеса, грубый человѣкъ, мужикъ. Та що й говорить з такими глечиками, з такими мудями. 2) = мудо. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то він буде наш... Хватили його тільки за мудя, той зараз і ослаб.
Плащуватий, -а, -е. Одѣтый въ плащъ (о цыганахъ). Плащу ваті цигане.
Плескач, -ча, м.
1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів.
2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу.
Побілілий, -а, -е. 1) Побѣлѣвшій.
2) Поблѣднѣвшій.
Порозжовувати, -вую, -єш, гл. Разжевать (во множествѣ).
Поскиглити, -лю, -лиш, гл. Повыть.
Цилюрик, -ка, м. Цырюльникъ.
