Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало.
Моли́твяний, -а, -е. = молитвений. Молитвяна дитина.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).
Почудувати, -ду́ю, -єш, гл. Пошутить, пошалить. Почудувать захочеться.
Просміх, -ху, м. Улыбка.
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр.
Тетівка, -ки, ж. Тетива. Як напне стрілець тетівку, як бебехне, — устрелив.
Укладатися, -даюся, -єшся, сов. в. укластися, -кладуся, -дешся, гл. 1) Укладываться, уложиться. Зовсім зібрався і уклався, і скільки видко почухрав. 2) Укладываться, улечься. Він вже й уклався спати. Уклався місяць спать. Піди вкладися гарно спати.
