Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скучник

Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЧНИК"
Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Дзюб! IІ меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець! Маркев. 74.
Завидю́щий, -а, -е. = завидущий.
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Моче́на, -ної, ж. Настоенная водка. Будем мочену пити. Зміев. у. Кв. II. 158.
Паворожка, -ки, ж. Насѣк. Сосcinella, божья коровка. Вх. Лем. 445. Cм. сонечко.
Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води? Гліб.
Праля, -лі, ж. Прачка.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.