Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скубти

Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Мет. 213. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Ном., стр. 293, № 92. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. Ном. № 11931. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБТИ"
Бочонок, -нка, м. = варило.
Доре́чі нар. Кстати.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Кашоварник, -ка, м. = кашовар. Ум. кашоварничок. КС. 1882. XI. 231.
Мокли́ця, -ці, ж. Раздавленное вшиное яичко.
Пищаль, -лі, ж. Пищаль. Мет. 423. Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував. АД. І. 111.
Пообвисати, -саємо, -єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Ростовпитися, -плюся, -пишся, гл. Раздаться, раздвинуться. Ростовптеся на люде, пропустіть старого уперед.
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Г. Барв. 124. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Чуб. V. 35., Ум. рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький. Чуб. V. 413.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Чуб. V. 389. Ум. хмизи́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУБТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.