Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Гноїще, -ща, с. = гноїсько.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Око застила сльозою. 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати.
Захлыстувати, -тую, -ешъ, гл. Захлебывать Сватання горілкою захлистувать.
Зігна́ти Cм. зганяти.
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Злякався хлопчик, аж поблід.
Кривуляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Искривлять, дѣлать кривыя, ломанныя линіи.
2) Хромать, ковылять. Безногий шов, кривуляв, на підсінню простий став.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Поспадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и спасти, но во множествѣ. Ото поспадали всі дванадцять замків.
Синевод, -да, м. пт. Зимородокъ.