Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скувати

Скувати, -ся. Cм. сковувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУВАТИ"
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Визнання, -ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Підрешіток, -тка, м. = підрешітка 1. Вас. 152.
Поволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. = поволоктися.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Помолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть молодымъ человѣкомъ. Сьогодні сиву шапку на бакир зверне, помолодикує; на завтра чорну смушеву. Г. Барв. 103.
Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Чишка, -ки, ж. 1) = цєшка. Черниг. у. 2) = пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Cм. пушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.