Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Треба обкидати город вором. 2) Козлы. 3) — ра. Жеребець. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Ум. ворик.
Ли́шанка, -ки, ж. Женщина, оставившая своего мужа. іти, піти в лишанки. Бросать, бросить мужа.
Мать нар. = мабуть.
Навпри́сідки, навпри́сядки, нар. Въ присядку. Навприсідки і колесом крутився. Пани ну гарцювать, да хто, каже, навприсядки, хто на столах.
Ніжка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нога.
2) Ножка мебели, снаряда.
Отягчати, -ча́ю, -єш, сов. в. отягчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову.
Плигати, -га́ю, -єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався.
Попів 2, -пова, -ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш.
Сницарство, -ва, с.
1) Ваяніе.
2) Ремесло каретника.
