Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала.
Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів.
Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Знегіддя, -дя, с. Невзгоды, тяжелое время. Тяжко, тяжко мені з дому тебе одправляти, а ще тяжче біля себе в знегідді держати.
Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Тілько в світі правди, що рідная мати. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. старша мати. Настоятельница монастыря. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало.
2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну.
3) Преградить (многимъ).
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Попереспівувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и переспівати, но во множествѣ: Та я вже всі пісні попереспівувала, — більше не знаю.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
