Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скушати

Скушати, -ша́ю, -єш, сов. в. скуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Почали (чорти) скушать його. Грин. II. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУШАТИ"
Бунтівний, -а, -е. = бунтовливий. Желех.
Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Імела, -ли, ж. = івилга. ЗЮЗО. І. 141.
Начхати, -ха́ю, -єш, гл. Начихать. начхати мені на тебе! Плевать мнѣ на тебя! Начхав йому!
Обіпрясти Cм. обпрядати.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Пацючий, -а, -е. 1) Поросячій. 2) Крысій.
Роскинути, -ся. Cм. роскидати, -ся.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило. Кв. II. 52.
Шельпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = шелепотіти. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.