Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл. — до кого. Привязываться, приставать къ кому.
Висп'Яток, -тку, м. Носокъ сапога. ви́сп'ятками бити. Бить носками сапогъ.
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Крупина, -ни, ж. Зернышко крупы. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Чад і дим з нори кужелиться.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття.
Подосвідчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Розлучання, -ня, с. Разлука, разставаніе. Тяжке розлучання, моя мамцю, з тобов. Ум. розлучаннячко.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда.
Шшке-не́! меж. Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ.
