Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дичко

Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКО"
Дотанцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. дотанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько емері» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.
Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Користне нар. = користно.
Насмикувати, -кую, -єш, сов. в. насмикати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать. Ворона напряде, сорока насмиче. Чуб. V. 1144.
Переріз, -зу, м. Срѣзъ, половина перерѣзанной поперегъ бочки. Уже повен переріз води наносила.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Рудч. Ск. II. 75. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем. ЗОЮР. II. 50.
Підчернювати, -нюю, -єш, сов. в. підчорнити, -ню́, -ниш, гл. Подчернивать, подчернить.
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.
Убрус, -са, м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси. Гол.
Ходяка, -ки, ж. Въ загадкѣ: свинья. Стоїть стояка ( = дуб), на стояці висяка ( = жолудь), під стоякою ходить ходяка, у стояки просе ходяка висяки. ХС. III. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.