Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дичко

Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКО"
Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.
Ґанджули. Піти на ґанджули. Пойти на заработки. Лохв. у.
Довже́зний, довжеле́зний, довжене́зний, довже́нний, -а, -е. Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150.
Дога́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Долаяться.
Кріпший, -а, -е. Ср. степ. отъ кріпки́й. Болѣе крѣпкій. Над жида нема кріпшого в вірі. Ном. 897.
Облесливий, -а, -е. Льстивый. Там такий хитріш та облесливий чоловік, що лестками і душу з тебе вийме. Берд. у. Лащився мов облеслива собака. Полт.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Совп, -па, м. = подошов. Вх. Пч. II. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.