Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дичко

Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКО"
Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору. Стор.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. Шух. І. 170. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли. Шух. І. 147.
Поздоровіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться здоровымъ, выздоровѣть. Бив мене чоловік, кости поломив, а я лягла, полежала, встала, ззіла, вола, кабана... і допіро поздоровіла. Чуб. V. 1140. Жінка попова поздоровіла. Драг. 63.
Політичний, -а, -е. Политическій. Політична часопись. О. 1861. III. 81. Політичні бурі в Європі. К. ХП. 128.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Різноція, -ції, ж. Разногласіе, разбродъ. К. ЦН. 239, 255.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести. Черк. у.
Хварба, -би, ж. 1) = фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Шляхтич, -ча, м. Дворянинъ. Ном. № 858, 880. Було тут три шляхтичі; два пило — платило, а третій пив — зброю лишив. Чуб. V. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.