Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дишкант

Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИШКАНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИШКАНТ"
Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Нечистота, -ти, ж. Нечистота.
Охнутися, -нуся, -нешся, гл. Я так і охнулась і сама не стямилась. Г. Барв. 127.
Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. К. Дз. 226. К. МБ. III. 257. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали. К. МБ. XII. 277.
Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
Спротивити, -влю, -виш, гл. Возбудить противъ, возстановить. Драг. 40.
Топкатися, -каюся, -єшся, гл. Топтаться. Земля м'яка, бо ніхто на єї не топкається. Борз. у.
Угнічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. угніти́тися, -чуся, -тишся, гл. Вдавливаться, вдавиться, спрессовываться, спрессоваться. Сир угнітився.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИШКАНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.