Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діамант

Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІАМАНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІАМАНТ"
Банюра, -ри, ж. = баюра 1. Вх. Лем. 390.
Буряковиння, -ня, с. Листья свеклы.
Видіти, -джу, -диш, гл. Видѣть. Желех.
Гро́шик, -ка, м. 1) Ум. отъ гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Поперепікати, -ка́ю, -єш, гл. Перепечь (во множествѣ). Ти хоч як, а поперепікаєш пироги. Богод. у.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Розгадючитися Cм. розгадючуватися.
Сватальний, -а, -е. Употребляемый при сватаніи. Рушники сватальні давала.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІАМАНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.