Бій, бою, м.
1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти.
2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. Жінка од бою вмерла.
3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій.
4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила.
Кін, ко́ну, м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. , въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. , въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці.
Кришанець, -нця́, м. Родъ пряника. Солодкі кришанці медові.
Перемішувати, -шую, -єш, гл.
1) сов. в. переміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать, перемѣшать. Перемішувати овес з ячменем.
2) сов. в. переміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить наново, перемѣсить. Шкода перемішувати тісто, винявши з печі.
Перечистка, -ки, ж. Дощечка, которой бьютъ пеньку, очищая отъ кострики.
Поважатися, -жа́юся, -єшся, гл.
1) Уважаться.
2) — за. Считаться чѣмъ. Ні сама послідня дівка в нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу.
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
