Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дияволенний

Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯВОЛЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯВОЛЕННИЙ"
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
Заби́йство, -ва, с. Убійство.
Замишля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зами́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. Макс. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Грин. III. 84. Мил. 223. Ким же я буду, мій синочку, тепер замишляти? Мил. 213. Годувала дітки да й ким замишляти? Чуб. III. 157. Узяли собі гарну невістку, — тепер буде ким замишляти.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Клепач, -ча, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575.
Наго́ряний, -а, -е. = нагірній. Нагоряна земля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Покарати, -ра́ю, -єш, гл. Наказать. Бог все бачить, а вже разом покарає на тім світі. Ном. № 52.
Понароджувати, -джую, -єш, гл. Народить (многихъ).
Сторчовий, -а, -е. 1) Отвѣсно стоящій, перпендикулярный, стоящій ребромъ, стоячій. Сторчова скиба на нашій землі при оранці краще ніж лежача, бо земля дуже пириївата. Херс. г. Сторчовий комір. 2) сторчова хата. Хата, выстроенная изъ поставленныхъ стоймя бревенъ. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЯВОЛЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.