Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дияволенний

Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯВОЛЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯВОЛЕННИЙ"
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Запомогти́ Cм. запомагати.
Застрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Повременить, обождать немного.
Зугарний, -а, -е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. І. 149. Зугарний теревені правити.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Прудиус, -са, ж. = прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Н. п.
Розжарити, -рю, -риш, гл. Разогрѣть, накалить. Розжарити грубу.
Сухомельщина, -ни, ж. Плата за помолъ.
Ухітний, -а, -е. Охочій, желающій. коли вхітний. Если желаешь. Кохайтеся, коли вхітні. МВ. ІІ. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЯВОЛЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.