Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов!
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі.
Засліпи́ти, -ся. Cм. засліпляти, -ся.
Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко.
Напаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Надушиться, пропитаться запахомъ. У садочок пійду, — васильками напахаюсь. Напахаєшся зіллячка розмаринового, націлуєшся личенька рум'яного. Ти по чужих степах находився, руської кости напахався, то вона коло тебе й пахне. Москаль, напахався московського духу.
Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали.
Пришити, -ся. Cм. пришивати, -ся.
