Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дияволенний

Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯВОЛЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯВОЛЕННИЙ"
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Вовкулакування, -ня, с. Пребываніе, жизнь вѣ видѣ вовкулаки. Він таки справді наче пророкував своє вовкулакування. Г. Барв. 464.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив. Новомоск. у.
Просторий, -а, -е. Просторный. Просторий двір. Стор. II. 96. Вивів Бог мене з тісноти на просторе оболонє. К. Псал. 38.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Сербський, -а, -е. Сербскій. Федьк. І. 130.
Сояшниця, -ці, ж. = соняшниця. Чуб. І. 114.
Трембухатий, -а, -е. Брюхастый, съ большимъ брюхомъ. Вх. Лем. 4 74.
Шпараґи, -раґ, ж. Раст. Спаржа, Asparagus officinalis.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЯВОЛЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.