Виснувати, -ную, -єш, гл.
1) Израсходовать на основу (нитки).
2) Сосновать.
Волошечка, -ки, ж. Ум. отъ волошка.
Гаремник, -ка, м. Многоженецъ, имѣющій гаремъ.
Люди́ща. Ув. отъ люде.
Навви́пинки нар. На вытяжку. Іван стоїть наввипинки перед командиром.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Центурія, -рії, ж. Раст. Erythraea Centaurium L.
Чаїний, -а, -е. Принадлежащій пигалицѣ. Видрав яєць.... двадцятеро качиних, одно чаїне.
