Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ум. лубок, лубочок.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Невданик, -ка, м. Что-либо неудавшееся, неумѣло, неудачно сдѣланная вещь. Гоп, мої гречаники! гоп, мої невданики!
Підіждати, -жду́, -деш, гл. Подождать.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ.
2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші.
2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю.
Стовктися, -вчуся, -чешся, гл. Истолочься.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Упереміж нар. = уперемішку. Упереміж говорити. Говорить несогласно, путать. Уже пішли в переміж говорити.
