Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диямент

Дияме́нт, -ту, м. = Діамант.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯМЕНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯМЕНТ"
Бочалка, -ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Вискоцень, -цня, м. Лень, головки котораго, созрѣвъ, лопаются сами и сѣмена выпадаютъ. Гол. Од. 37. Cм. скоцень.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Лахмання, -ня, с. Тряпье, рубище. Заберу своє лахмання та й подамся геть із хутора. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Мацапу́ра, -ри, об. Неуклюжій, неповоротливый человѣкъ. Чортова мацапура. Ном. № 3562.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Смурнути, -рну, -неш, гл. Дернуть. Як смурне того кота за хвіст. О. 1862. VI. 35.
Становляти, -ля́ю, -єш, гл. = становити. Там церковцю становляти. Чуб. III. 461.
Хвалощі, -щів, ж. Похвальба. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЯМЕНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.