Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диямент

Дияме́нт, -ту, м. = Діамант.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯМЕНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯМЕНТ"
Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ). О. 1862. V. Кух. 37.
Гречу́шка, -ки, ж. (Чаще мн. Гречу́шки.) Блинчикъ изъ гречневой муки.
Заска́ржити, -жу, -жиш, гл. Принести жалобу.
Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма. Чуб. І. 179.
Наби́ти, -ся. Cм. набивати, -ся.
Небеський, -а, -е. = небесний. От гнів небеський настає. Мкр. Г. 5.
Повручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (многихъ). Нащо ж ви, таточку, сиріт накидали і кому ж ви їх повручали? Мил. 186.
Пустиня, -ні, ж. 1) Пустыня. Пішла вдова пустинею з маленькою дитиною. Грин. III. 418. Кругом сама пустиня, нема людей, тільки хижий звір. Стор. МПр. 29. 2) Пустякъ. За пустиню сваряться. Н. Вол. у.
Роззявляка, -ки, об. = роззява. Ном. № 6584, 6594. Грин. ІІІ. 67. Один писарь у хуторі, да й той роззявляка. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЯМЕНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.