Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у.
Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Жарки́й, -а́, -е́. 1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Не жарке вугілля. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. 3) = жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Ум. жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Заміркувата пшениця.
Красоля, -лі, ж. Раст. Настурціи. Tropaeolum majus. От примостилась (муха) на красолі та й думає про те, що як то гарно жить на волі.
Мачу́ла, -ли, ж. 1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. 2) об. = маштула. Там такий манула.
Осмалювати, -люю, -єш, сов. в. осмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалювати, обсмалити. Заходились коло того кабана, осмалили його.
Перевага, -ги, ж.
1) Перевѣсъ; преимущество. Не дай же їм на суді переваги.
2) гуляти в переваги. Родъ игры: дѣти кладуть на бревно доску и, ставъ на концахъ, качаются.
3) на перевазі стати. Воспротивиться, мѣряться силами. Чорта з два стануть з писарем на перевазі, — він і писнуть не дасть, заб'є баки.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Торос, -су, м. = тарас.
