Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігронько

Ігронько, -ка, м. Музыкантъ. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти. Мет. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРОНЬКО"
Заразли́вість, -вости, ж. Заразительность.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Зябрій Cм. зюбрій.
Квашений, -а, -е. Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося. Чигир. у.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Понесла, -лої прил. ж. Беременная. Воронеж. г.
Порозшморгувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розшморгнути, но во множествѣ.
Признатний, -а, -е. Выдающійся, замѣтный. Попова хата у селі признатна. Павлогр. у.
Спитувати, -тую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди спитують. Черк. у.
Ціпчак, -ка, м. Родъ маленькой птицы. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГРОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.