Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діброва

Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. Ум. дібрівка, дібрівонька. Чуб. V. 4. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Чуб. Шумить, гуде дібрівонька. Чуб. V. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРОВА"
Виславляти, -ля́ю, -єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли. Лукаш.
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. вівчарик.
Відгодовувати, -вую, -єш, сов. в. відгодувати, -дую, -єш, гл. Откармливать, откормить.
Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Закладни́й, -а́, -е́ Урочный. Закладна робота. Брацл. у. На закладного робочого дозорці не треба. Брацл. у.
Запри́щитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами.
Нити I, нию, -єш, гл. Ныть. Вийшла з села — серце ниє. Шевч. 75.
Повхатий, -а, -е. = волохатий. Волосистый. Вх. Лем. 457.
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Чикилдиха, -хи, ж. Названіе плохой водки. Марк. 169. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався, — Анхиз з горілочки умер. Котл. Ен. II. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІБРОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.