Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину.
Грі́зен и грізни́й, -а́, -е́. Грозный, свирѣпый. Здрігнеться од його грізного голосу. Тую галеру з грізної гармати привітайте.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Перевдяг, -гу, м. Переодѣванье, также одежда, въ которую кто-либо переодѣлся. В чернечому перевдязі козак. До Київа ти крадькома перевдягом серед ночі мандруєш.
Поранку нар. = уранці. Завтра поранку викопаєм ямку.
Рахатися, -хаюся, -єшся, гл. Трогаться. Постій, не рахайсь з місця.
Соборець, -рця, м.
1) Ум. отъ собор.
2) Собраніе священниковъ и всего причта по благочиніямъ для исповѣди и причащенія во всѣ 4 поста.
Толочний, -а, -е. 1) Находящійся подъ толокою. Толошне поле.
2) Обращенный къ толок'ѣ, выходящій не на улицу, а въ противоположную сторону. За толошними ворітьми.
Цілюрник, -ка, м. Цырюльникъ. Жид, цілюрник лазаретний.
