Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідичок

Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДИЧОК"
Ба́бити, -блю, -биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77.
Гу́сю, меж. = Гусь. Вх. Лем. 406.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. ІІІ. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.
Заспоко́юватися, -ко́ююся, -єшся, сов. в. заспоко́їтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Зінько! заспокойся, я од щирого зерця тебе прощаю. Стор. МПр. 58. Знов, заспокоївшись, сидить коло криниці. К. МХ. 41.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе. К. ЧР. 237.
Поганьбити, -блю́, -би́ш, гл. Охулить, осрамить. Старий його поганьбив. Чуб. II. 335.
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Сухозлотий, сухозло́тний, -а, -е. 1) Галунный, мишурный. Сухозлотий поясочок. МУЕ. ІІІ. 131. Сухозлотний пояс. Любечъ. 2) Сусальный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.