Доли́ти, -ся. Cм. доливати, -ся.
Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще.
Дя́тини, -тин, ж. мн., также Ум. дятинки. Обычай: на третій день Христова Воскресенія, послѣ обѣдни раздавать бѣднымъ куски освященныхъ пасхи, мяса, колбасъ и яйца.
Наміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. намі́рятися, -рюся, -ришся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться. Стрілець ще намірився в третій раз. 2) Замахиваться, замахнуться. Він уже намірився мене вдарити. 3) Вознамѣриваться, вознамѣриться.
Наре́шті нар. Наконецъ. А нарешті піп Кирика кулаком у стіну: пішов геть з моєї хати, єретичий сину! Ой пив мед і горілку, ще й музики водив, а нарешті досталося, що в полиції сидів.
Погідний, -а, -е. = погідливий. У щастє наше вдарив грім в погідную годину.
Попрогонити, -ню, -ниш, гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала.
Попуст, -ту, м. 1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. 2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. 3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак.
Ратуша, -ші, ж.
1) Городская дума, магистратъ, ратуша.
2) Сельское правленіе.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах.
