Вуста, вуст, мн. см. уста.
Гречкосі́й, -сі́я, м. 1) Сѣющій гречу. 2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. 3) Насѣк. Anisoplia.
Двойни́ти, -ни́ть, гл. безл. Двоиться. Двойнить мені у очіх, та й годі. Навіщо не подивлюся я, то все двойнить мені.
Дітва́к, -ка́, м. Мальчуганъ. мн. Дітваки́. Дѣтишки. Нема у нього дітваків.
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча.
Мо́га, -ги, ж. Возможность. Скільки нашої моги, дбаємо про добро рідного нашого краю. У Бога все мат. як, яко мо́га. Насколько возможно, по возможности. Як лют швидче утікай! Горілки чарку дають яко мога більшу.
Остовпеніти, -ні́ю, -єш, гл. = остовпіти. Так той і остовпенів.
Рукавочок, -чка, рукавонько, -ка, рукавчик, -чка, м. Ум. отъ рукав.
Скидатися 1, -даюся, -єшся, сов. в. ски́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться (деньгами), сдѣлать складчину. І скинулись по копійці, купили ще й горілки. 2) — чим. Обращаться, обратиться во что. Скидайсь ти, Домно, гадюкою, а я білим каменем стану. нар. ск. Підем, сестро, в дуброву, скинемося травою. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла, скинулася сивою зизулькою, у вишневім саду сіла. 3) — очима. Взглядывать другъ на друга. Він нахилився підіймати, а я й собі.... скинулись близько очима. 4) — на ко́го. Быть похожимъ, походить на. Він так скидається на когось, та ніяк не згадаю на кого це. Вона на тебе трохи скинулась.
Цівуватий, -а, -е. О цилиндрѣ: полый (напр. о стебляхъ растеній).
