Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідівський

Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВСЬКИЙ"
Вистягом нар. Въ строчку.
Грибо́чок, -чка, м. Ум. отъ гриб.
Дору́бувати, -бую, -єш, сов. в. доруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі. Харьк. у.
Куяга, -ги, м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211.
Набри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. набри́зкати, -каю, -єш, гл. Набрызгивать, набрызгать.
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Помиляти, -ля́ю, -єш, гл. Намыливать еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя помиває, а четверта милом милить, п'ята помиляє. Чуб. V. 395.
Почустрити, -рю, -риш, гл. Побить, поколотить. Як почустриш єю (тройчаткою) невгомонну шляхту років з двадцять, то де той глузд у їх подінеться. Стор. МПр. 46.
Ростелесувати, -су́ю, -єш, гл. Разорвать на части (животное).
Росхапати Cм. росхапувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.