Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідівський

Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВСЬКИЙ"
Бокор, -ра, м. Плотъ. Угор.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Мета́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Метать, бросать. Камнем на Степана метали. Чуб. 2) Наливать. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає. Лукаш. 19.
Підживитися, -ваюся, -єшся, сов. в. піджитися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = підживати, піджити 2. Після пожежі трохи Піджився.
Роєнний, -а, -е. Къ рою относящійся, отъ роя, роенія полученный. У мене половина бджіл роєнних, а половина не ротних. Волч. у.
Своєумка, -ки, ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива. МВ. ІІ. 79.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Сумета, -ти, ж. Большая сумма. Вх. Лем. 471.
Угрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. угребтися, -буся, -бешся, гл. Зарываться, зарыться, врываться, врыться, прорыться. Бува, як собак нема, у хлів угрібається звір, або й лісу пролама, та в хлів убереться. Ч. Г. В. 1853, стр. 61.
Укисати, -саю, -єш, сов. в. укиснути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться, сдѣлаться кислымъ (о тѣстѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.