Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідівський

Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДІВСЬКИЙ"
Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Дубни́к, -ка́, м. 1) = дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. дубничо́к. Мет. 196.
Збу́дьок, -дька, м. Малоцѣнный предметъ, продаваемый такъ — лишь бы сбыть съ рукъ. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.
Зніт, -ту, м.дівочий. Рас. Epilobium palustre. Лв. 98.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Перехвалювати, -люю, -єш, сов. в. перехвалити, -лю́, -лиш, гл. Перехваливать, перехвалить. Перехвалить на один бік. Ном. № 7478.
Пирскач, -ча, м. пт. = омелюх. Вх. Пч. II. 15.
Рачиця, -ці, ж. Самка рака. Вх. Лем. 428.
Сестрики, -ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L. ЗЮЗО. І. 128.  
Соромітник, -ка, м. Безстыдникъ. То паскудник, соромітник, він і батька і матір ні за що не має. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.