Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діверко

Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКО"
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Добрі́шати, -шаю, -єш, гл. Становиться добрѣе.
Нетерплячий, -а, -е. Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. Н. п. нетерпляча бере́ = нетерпля́чка бере. О. 1862. IX. 27.
Обпинка, -ки, ж. = обгортка 1. Гол. Од. 71.
Перекидько, -ка, м. = перекинчик.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. І. 157. 2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Харьк. г. Не хортунить нашому Іванові. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЕРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.