Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діверко

Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКО"
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Невтомно нар. Неутомимо.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Посіріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться сѣрымъ. Таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пір'я посіріло. Греб. 363.
Пострибун, -на, м. Скакунъ, шалунъ. Ум. пострибунчик. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький. Г. Барв. 6.
Сійка, -ки, ж. Птица: соя. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЕРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.