Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл.
1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч.
2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Заховай носъ одъ сього лыха!
3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Сама хоче мене маты в землю заховаты.
Згу́ста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто.
Злюбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком.
2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився.
Одружуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Вступать, вступить въ бракъ, жениться, выйти замужъ. Треба засвататься, одружиться. Удова, що бажає вдруге одружиться, надіва червоний очіпок.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ.
Псалтирник, -ка, м. Учащійся псалтыри.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав.
Схованка, -ки, ж. Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. віддати до схо́ванки, на схо́ванку. Отдать на храненіе. Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам.
Шаноба, -би, ж.
1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. На що та й шаноба, як добрее слово.
2) була йому шаноба! Досталось ему.
