Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діверка

Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКА"
Бізцем нар. = бігцем. Камен. у.
Галадущик, -ка, м. = гладущик. Желех.
Жорость, -ти, ж. Бревно, употребляемое для связки плота. Радом. у.
Захва́льшувати, -шую, -єш, гл. Заплутовать.
Обполоти Cм. обполювати.
Припиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. припинити, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити. НВолын.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ). (Залюб.).
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.
Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). Шух. І. 22. б)ди́кий. Thymus montanus. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЕРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.