Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідух

Діду́х, -ха́, м. или діду́ха, -хи, ж. 1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДУХ"
Ді́йсність, -ности, ж. Дѣйствительность.
Дрібні́сінько нар. Очень мелко, очень густо, очень подробно и пр.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник. Желех.
Паркання, -ня, с. = паркан. Вх. Лем. 447.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Прародичка, -ки, ж. Прародительница. Желех.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.