Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Відповідання, -ня, с. Отвѣтъ. Слово это взято изъ слѣдующаго стиха фальсифицированной думы «Битва Чигиринская»: Слухати гетьмана Жолковського одповіданьє.
Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається.
Ковзатися, -заюся, -єшся, гл. Скользить, кататься по льду. Не ковзайся, бо підошви в чоботях попротираєш.
Косовиця, -ці, ж. Время уборки сѣна. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. під носом косовиця — употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. Під носом косовиця, а на розум не орано.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою.
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Скакати, -чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] скакнути, -ну, -неш, гл.
1) Скакать, прыгать, прыгнуть. Скачи, враже, як пан каже, на те він багатий. Искра з печі скакнула.
2) Только несов. в. Танцовать. Ой загадали хорошенько іграти, а парубку з дівчиною скакати. «Лучче я буду крутії гори копати, як я маю з поганим скакати».
3) скакати в гречку. Имѣть любовныя связи (внѣ брака). І до півночі там гуляли і в гречку деколи скакали.
4) — ді́да. Скакать на одной ногѣ.
Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.
