Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діверь

Ді́верь, -ря, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРЬ"
Досві́дчити, -ся. Cм. досвідчати, -ся.
З'ї́день, -дня, м. Съѣденіе. Употребл. въ выраженіи: на з'їдень. На съѣденіе.
Зневажливий, -а, -е. Неуважительный, пренебрежительный.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Покіль нар. = поки. Ой спи, дитя, до обіда, покіль мати з міста прийде. Мет. 1.
Принатурювати, -рюю, -єш, сов. в. принату́рити, -рю, -риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва. Харьк. г.
Прісся, -ся, с. = пріснище. Лохв. у.
Роскрутити, -ся. Cм. роскручувати, -ся.
Цуреля, -лі, ж. = суреля.
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЕРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.