Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діверь

Ді́верь, -ря, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРЬ"
Банкет, -ту, м. и пр. = бенкет и пр.
Гайти ж. Дѣтск. Гулять. О. 1862. IX. 118.
Заколи́хувати, -хую, -єш, сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише. Шевч. 105.
Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що. Павлогр. у.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Роскудкудакатися, -каюся, -єшся, гл. Раскудахтаться. Роскудкудакалась як квочка. Котл. Ен. 1. 7.
Стерень, -ні, ж. = стерня. Угор. Кошено.... жачкою, — бачите, як одмітно од того, де косою кошено: тут стерень громаділками повиривано. Полт. г.
Узад нар. Взадъ, назадъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЕРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.