Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.
Потаємний, -а, -е. Тайный, таинственный. Прислухайся тільки, — чуєш, над водою мов щось потаємне голосно співає. Потаємний... лаз через стару стіну у замок.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше.
Словник, -ка, м. Словарь.
Стернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Управляться рулемъ (о суднѣ).
Увічливий, -а, -е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный.Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.
Угайство, -ва, с. = угайка. Оце нам угайство тіки, це б дома що вробив, а то сиди отутенька, дожидайсь старшини.
