Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дібровний

Дібровний, -а, -е. Дубравный, относящійся къ дубравѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРОВНИЙ"
Бренчка, -ки, ж. Раст. Rhinantus crista galli. Вх. Уг. 228.
Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Згре́бло, -ла, с. Скребница.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Попліть, -ті, ж. Верхняя часть плетня. Угор.
Скупердя, -ді; скупердяга, -ги; скупердяй, -дяя, м. Скупецъ, скряга. До чого пас довів ти, бісів скупердяго? О. 1861. III. 96.  
Сп'ятити, -сп'ячу, -тиш, гл. Стибрить, украсть. Баба дождала ночі, сп'ятила ті роги і дала лепетухи до пана. Грин. I. 94.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Усолодитися, -джуся, -дишся, гл. Усладиться, насладиться. Усолодився, як первак у хріні. Ном. № 1224 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІБРОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.